Якщо колись мені й заманеться повернутися в СРСР,
То я воліла б стати плакатом,
Із зображенням пролетаря в сірому піджаку,
Із більшим, ніж він сам,
(Не спішіть червоніти!) вказівним пальцем,
Спрямованим чітко до публіки,
І щоб те місце, про яке подумавши, ви зашарілися,
Було закрите від публіки
Величезним червоним написом:
«А Ти...?»