спиною до спини
сплять мої красуні
а на листках в стрічки
із ручки у долоні
виходять, що перекипіли
в душі моїй слова-дихання
й лягають у зітхання-рими
(і якби це було останнє —
воно щасливе)
й сьогодні-день переді мною
він знову відкрива
оновлений із дихань-партитур
«о, дайте два!»
вінок, терновий що,
небесних у земнім мелодій
16.06.2015
