Твої очі давно не висихали
Думки «нечисті» у тобі живуть...
Спогади твій мозок осідлали,
А змії в серці затишок свій в'ють…
Ти розгубилась, ти себе боїшся
Тебе лякає шум, що у вухах…
Своєму глузду шепчеш ти «залишся!»,
Та там залишився ненависті лиш страх!..
І ти не можеш більше із цим житии,
Боїшся всіх прийдешніх днів.
Ти хочеш в собі це кохання вбити
Не вийде, бо цього вже не один хотів…