Там берег вдалині купається,
Пірнув!
І довго вже його немає?
То ти пливеш, чи граєшся?
Не бачиш в темряві нічого і жахаєшся!
Спокійно, хвилі віднестуть в відкрите море.
Ти що, про сушу мрієш під ногами?
Ти ж розумієш, кораблі народжені просторами .
Мандруємо!
Можливо невідкритими
шляхами.
Зупинимось на островах,
Шукати за смолою для свого варнави.
Мерщій!
Багато вже відкрили на ковчегах,
Залишились короткі переправи.
Це що?
Я зрозумів.
Та чорт з тобою!
В твої очах камін блимтить в кімнаті,
До нього руки гріють тільки парами!
Чому тобі так важко зрозуміти,
Що мрії родичаються з примарами?
