Чи ми варті без жінок
Самотужки, хоч би крок
На ось цій землі ступить?
Чи без них ми є герої
І війни, скажіть, якої?
Якщо вдуматись на мить?
Звісно, ні, життя даремне
Без жінок, похмуре, темне
І без сенсу, тільки сум,
А вже з ними – хочем жити
І перемагать, любити,
Навіть взятися за ум.
Адже жінка, і не рідко, –
Це чарівна диво-квітка,
Яку треба доглядать.
Хоч, буває, як будяк,
Але ж і без нього як?
Треба ж раду нам давать.
Тож додати лише можна:
Чоловік, щоб в світі кожний
Пам’ятав, що для буття,
Жінку треба шанувати,
Бо вона – є наша мати,
Що дарує нам життя.
Березень 2011 р.