Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес (Демиденко): Портрет вдови - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ПВО, 05.05.2016 - 11:02
Так, правда: світ влаштований саме так - бо покорився сатані. А Бог його створив зовсім інакшим. І Він має намір зруйнувати укладену світосистему, взамін відтворивши первісну чистоту відносин. Для цього він використовує чуйних людей, котрі змінюють свій світогляд на подобу Божого і своєю діяльністю прокладають шля х новій епосі існування людства. Люди доброї волі повинні руйнувати звичне болото егоїзма, прагматизма та іншої дурні, що диявол видає за природні закони співіснування.Вибачте за порушення Вашої заборони про ідеологічну пропаганду. палома, 04.05.2016 - 23:36
Спасибі Вам , Ганнусю, за вірш! Болить...Не треба більше вже смертей, Хоча,в непевний час живемо... Дай Бог, змінити світ нам цей! Любов"ю, Правдою Країну піднімемо! Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дай, Бог! Спасибі Вам за чудові рядочки.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На жаль, правда завжди болюча, але й без неї ще важче. Дякую.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Петре, це типовий портрет жінки післявоєнної доби. Дякую за читання.
ПВО, 04.05.2016 - 12:11
Я вважаю, що наші сини і доньки зараз кладуть свої голови не тільки за Україну, а й за безпеку у всьому світі. Тому вважаю не досить гідним бездіяльність інших країн стосовно турботи про родини загиблих героїв. Ніхто матері не може повернути втраченого сина, а дитині - батька, але ж віддячити полеглим в боях за мирне небо в Європи - це обов'язок кожної Європейської країни. У другій світовій війни наші солдати знищили німецький фашизм - ніякої підтримки вдовам та сиротам, Чорнобильські ліквідатори власним здоров'ям заглушили жерло реактора, котре Москва диверсувала проти Європи - знову ніякої турботи про ліквідаторів та родини загиблих. Зараз - так само: українці знову захищають весь світ, а їхні вдови, діти й матері - невтішно в злиднях ледве зводять кінці з кінцями. Це не в Україні такий девіз, а в ситій і невдячній Європі: "Моя вілла скраю - нічого не знаю". Гадаю, українська влада та суспільні організації повинні піднімати це питання на міжнародному рівні, а ми повинні слідкувати, щоб позитивна реакція світу не попливла в кишені чиновників та посередників. Проклятий всякий, хто вкраде шмат від святині. Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я згодна з Вами, Вікторе, але ж... Сліпа, глуха й черства Європа зможе щось зрозуміти тільки тоді, коли і її клюне, а ми цього допустити не можемо, бо тоді кінець нам. Так влаштований світ, на жаль. Спасибі Вам щире.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це правда. А доля удовина ой тяжка! Дякую за розуміння.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Любочко, все йде по спіралі. Випливем, вирвемось. Дякую.
DVI, 04.05.2016 - 08:27
Дуже гарно описано. Додаю в обране. Я згадую ті післявоєнні часи, хоть був малим.згадую нафтові каганці із гільз крупнокаліберних куль.Згадую безногих бувших воїнів на колясках з підшипників.все це було,але в людей була душа.Тепер е друга проблема,розведені матері одиночки і поголовне п'янство і заліплені очі доларом в бездушних людей. Пробачте за песимізм,але болить душа за бездушних правителів,які кидають нас в прірву.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Володю, велика смута огорнула нашу Україну. Та виборсаємось. Земля наша не раз переживала таке, але ж ми є, а це багато значить. Спасибі, що читаєте.
Ніна Незламна, 04.05.2016 - 07:35
Справді життя було гірке...Надіємось на краще.Гарно написали,як завжди!!!
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ніночко.
Шостацька Людмила, 04.05.2016 - 07:28
Важка вдовина доля,а скільки таких було.Аж не віриться що це все можна було пережити...На жаль,історія повторилась. Коли Ви писали,ще за таке навіть не думалось.
Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Людо, це портрет моєї рідної тьоті. Її вже немає, а портрет отой і досі в мене перед очима. Спасибі, що читаєте.
Віталій Назарук, 04.05.2016 - 07:27
А все таки біда вернулось...Бо не одна тепер вдова. Лихо, що спало, знов проснулось, Біда вдовицю запрягла... Ганна Верес (Демиденко) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Гарні і правдиві Ваші слова, Віталію, але мрію, що все зміниться на краще, здолаємо свою біду. Дякую.
|
|
|