Мадонна
Маршрутне приміське таксі, а бо як його називають в народі «маршрутка», була переповнена . Це цілий всесвіт зі своїми законами тяжіння, і відрізком існування у просторі і часі. Якихсь сорок хвилин і маленькі планети, які населяють цей вимушений простір , розсиплються , стануть на свої орбіти і будуть жити звичним для кожного життям. А поки що маршрутка ,розмовляючи на різні голоси, долаючи всі труднощі місцевого бездоріжжя, поволі скорочувала відстань від пункту А в пункт Б. На передньому кріслі, тримаючи дитину на руках , сиділа жінка. Дівчинка, років двох , притулилася до матусі і тихенька спала. Біля ніг жінки стояли різні вузли і вузлики вщент заповненні речами, з яких виглядав дитячий одяг , а невеличкий ведмедик-іграшка, споглядав одним своїм оком з цікавістю на незнайомий для нього світ. Жінка теж здавалося спала. Вона була невизначеного віку. Змарніле лице , втомлені руки. Та ось жінка відкрила очі.- молоді і гарні. Заговорила з сусідкою , яка сиділа поруч і повідала ось таку історію. Самотня. Чоловік покинув тільки –но народилася донечка. Батьки померли. Закінчила педагогічний інститут. Та працювати поки що не має змоги. Дівчинка часто хворіє Ось ідуть з лікарні. Побули трохи , тай додому. Ліки дорогі, тож лікувати доньку вже немає за що .На лікарів не ображається. Вони і так робили все можливе , щоб якось допомогти дівчинці.
Зверталася і до людей. Спасибі односельцям відгукнулися. Але дитина потребує операційного втручання. А це великі гроші. Де їх взяти ? І що робити ?. Скоро Великдень , то залишу дитину на сусідів, а сама піду до церкви. Буду просити у добрих людей помочи. Хоча молода мати і розмовляла тихенько , але маршрутка мала вуха , а ще вона мала щире серце і українську співчутливу душу. І пішли гуляти по тілу маршрутки рублі , десятки , двадцятки – хто скільки міг. І плакала мати і плакали всі планети маршрутного тимчасового всесвіту. А дівчинка спала і посміхалася у вісні і снилися їй райдуги. А одноокий ведмедик одним своїм оком спостерігав за всім , що відбувається у світі і з нами….
