Ніні Багатій – з повагою
Які були у Ніни дня і ночі?
Те знає совість чистої води.
Не прагне слави, не впадає в очі,
Як упаде ж – то, значить, назавжди.
Мовчанка не принижує – підносить.
Це як ріки підводна бистрина.
Вона Людина – і цього задосить,
Поет – а це і є величина.
Високий стиль віршам не на заваді,
Підвладна їй незвична простота.
Вам жаль – її не знають у Канаді.
В Австралії також – ото біда…
Та, думаю, у тім немає лиха,
Ще буде слава в повені снаги –
Бо греблі рве вода звичайна, тиха
І потім увіходить в береги.
13.04.98 р.