Допоки молодий і сили є,
Неварто вдома час свій марнувати.
Усе прекрасне, що життя дає,
Побачиш, коли станеш мандрувати.
В бетонних джунглях губляться думки,
І важко дихати, все ніби нависає.
Думками ж ти, там де гірські струмки
Й промінням гори сонечко торкає.
Там все живе, все дихає, тремтить,
Ліс таємничий гори обіймає.
В той час, коли твоя душа болить,
То кращих ліків в світі не буває.
Природа справді- то найкращі ліки.
Побач усе, що хоче показати.
Подорожуй і памятай навіки:
Красу її не можна руйнувати!
