«Сделайте меня немцем, государь!..» —
генерал Ермолов
У рідній хаті час міняти
Графу за п'ятим номером.
Або ж евреєм якось стати стати
Або ж поляком ,під столом.
Немає правди поміж нас
Немає простору, чужинці
Зробили з нас забутий клас
Що із бідою наодинці.
Одна біда, щоб будь у ділі
Потрібно тіло відділити
Та при потребі та свавіллі
Всім обрізаннія зробити.
А потім що? Вже не пришиїш
Що було те вже загинуло.
Та посадили вже на шию
Оте поляцькіє лайно.
Пшепрошем пан, як в нас живеться?
Коли додому? Може час?
А орендаторам нейметься,
Бо, ще не все стягнули з нас.
Бо є ще свистка в наші дні,
Шматок рядна, щоб стид прикрити.
Нитки та голка, щоб пришити,
Оте, що зрізали дурні.
Але, це правда, що робити
Коли в аренду тягнуть нас.
Та може, розуму пришити,
Або відрізати щось в нас ?
