Дівчинко, тебе поїдають демони.
Безжально, холоднокровно. Але де вони?
У темних куточках душі вони зародилися.
З думками та кров'ю по тілу твоєму розлилися.
Дівчинко, тебе поїдають монстри.
Змушуть вкотре взяти у руки ніж гострий.
Змушують вкотре їх випустити назовні.
Знову спричинюють муки твої невимовні.
Дівчинко, тебе закльовують ворони.
Розкидають шматки тіла твого в сторони.
Розвівають тебе над містом цієї країни.
Перетворюють мрії і шанси на щастя в руїни.
Дівчинко, куди твої янголи зникли?
Чому так рано до болю їдкого звикла?
Звільнись від темних кайдан, полети до неба.
Ти зможеш, знайдеш в собі сили. Я вірю в тебе.
