Коли кожна сторінка буде заповнена,
а у відчаю не залишиться краю
я тебе випалю, вичеркну і...
скажу, що уже не кохаю.
Коли сонце сяде на заході,
А місяць не з'явиться на небосхилі
я для себе скасую караючі заходи
і відрощу поламані крила.
Коли в стрічках чорнила вицвітуть мальвами -
Ти втечеш за мій обрій -
Я залишусь нічиєю, але залишусь з мамою
у своїй сомнії...
Коли слово Господнє для тебе втратить силу
ти "спатимеш" у відьминих обіймах.
Я навколішки молитимусь за нашого сина,
"помираючого" у війнах.