Життя лише повільна куля,
Яка день в день на край летить,
На тім краю велика дуля,
Очікує майбутню мить,
Коли зустрінуться вже двоє,
Про що було, погомонять,
І хтось когось візьме з собою,
Як дзвони тихо віддзвенять.
А як моя вже долітати.
До свого краю теж зачне
На тім краю я загадаю,
Що може мимо промайне.