Знімай шкарпетки, черевики,
Сорочку, джинси і пальто.
Сідай у крісло і сонети
Читай як сумно б не було.
Та слухай, слухай скрип у дошках,
Дзижчання мух. І голоса,
Які розповідають казки,
Що ти не знав, хоча й дарма.
"Мені так сумно...""А чи знаєш,
що хтось чекає не тебе?"
"Не вір безглуздю...""Що роздітим
ти є, зніми з себе лице!"
Не бійся, любий, то все скрипи,
А голоси давно в тобі.
Зніми шкарпетки, потім - черевики.
Чекай. я прийду до весни.
Шаленій.