Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Артур Сіренко: Розірване небо - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такий відгук! Такі відгуки надихають на творчість. Бо інколи приходить думка: а чи розуміє хоч хтось те, що я пишу?...
Не сумнівайтесь, Артуре. Ваші твори унікальні. Як на мене, їх читають і читатимуть не лише як поезію, а і як історію. А щодо відгуків - хіба про все напишеш...
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за такі слова.....
norma Ardeko, 17.10.2016 - 21:00
Мова така, неначе промовляє до нас хтось із Янголів...тобто з тих, хто бачить все через призму віків..Вибачте...Викручую фразу, бо хочеться сказати щось незвичайне...)Адже Лорка і серпень - те, що я дуже люблю...
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я мені часто здається, що то не я пишу вірші, а то хтось їх мені диктує...
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук! Дякую, що не забуваєте!
Ілея, 12.10.2016 - 23:46
Начебто зцілили Вас гори,Артуре?Та повертаючись до цивілізаціі Вас знову починають гризти муки сумління...Не треба ні в чому себе звинувачувати,кожен має те,що заробив,ВИ не можете відповідати за всіх,прийміть це як дар і живіть...
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за цікаву пораду і добрі слова... Гори мене завжди сцілюють. А нині осінь....
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я не збирався і не хотів воювати і ніколи не думав, що доведеться. Хоча передчував... А поїхав добровольцем, тому що інакше було неможливо - так було треба...
Касьян Благоєв, 12.10.2016 - 19:10
і в іспанському небі так зорі висвітили, і нам знову вже відміряно, на просторах Таврії, біля Понту Аксинського, відміряно тої безнадії кавалок. .. знову - і за віщо?чи й справді він негостинний до нас, синів степу сивого, вічних шукачів долі та волі?.. Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не знаю чому... Але чомусь світ влаштовано - несподівано так повторюється - зовсім в інший час і в іншій країні...
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за відгук і розуміння!
Променистий менестрель, 12.10.2016 - 06:42
Кипить і булькає епоха, в якій народжується майбуття,а нам в ній бути - чи свідками і спостерігачами, а то й учасником круговерті безумств смртельного вертепу людей поки що в коротких штанцях і недолугих розумом. Бо не можемо навіть побудувати просте мирне співіснування на ПЛАНЕТІ ЛЮДЕЙ. Цікаво розумно філософічно мудро, друже Артуре. Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за таку оцінку мого твору....
|
|
|