В світі телефонних дротів,
Ми запалюєм вогні ліхтарів.
Нічне місто згасає в пітьмі,
Залишаючи босі сліди на воді.
І зникаючий запах кави-
Серед вулиць пустих тумани шукали.
Зовсім тихо,не чутно машин.
Лише звук минувших хвилин.
Так блукаючи сам на сам,
Віддаєш всі думки небесам.
Все це бачать стіни будинків.
У їх пам'яті багато є вчинків.
Скільки є нас-самотніх у натовпі?
Ми шукаєм життя в боротьбі.
Серед нас мільйони людей,
Що не бачать власних очей.
Прокидається місто.Світає.
Кожен з нас у натоп ринає.
І здається,що вже не один,
Допоки не бачиш нічних ти годин.
