Ти була, невже не повернешся?
Ти живеш, ти є, тільки не тінь
Гіркотою споминів озвешся
Доля не залишила сумлінь....
І як осінь казка відлітає
Упаде листом останнім знов
День прийдешній скоро завітає
Нагадає про мою любов....
Прийдуть скоро лютії морози
Намалюють казку нам обом
Зійде сонце, воно витре сльози
Й обдарує нас своїм теплом....
Ти була, в якому тепер світі?
Щезла десь і більше не моя
Лиш дерева в раннім падолисті
Пишуть золотом твоє імя....
Сумно...Такі вірші рвуть серце на куски....І винні в усьому напевно роки...
Як втамувати біль в душі...Що ти тепер в другому світі...Співчуваю...Написали дуже гарно!!!