А туман пряде, пряде –
Розпач серце крє.
Щось у нас не те, не те, не те
Поруч ти – й тебе немає.
Кидаєш слова, слова, слова
Та на вітер, вітер, вітер.
Суть цього напівкохання не нова –
Ніде правди діти.
Приспів:
Нам не треба ні на мить
Зустрічатись знову:
В почуттях не оживить
Свіжість світанкову.
Поїзди якісь сумні.
Весь перон зітхає.
Все, що кажеш ти мені,
Значення не має.
Радість давніх днів
Зникла в заметілі.
Ти говориш мов у сні,
А слова твої – немилі.
В ситуації такій
Зовсім нічого казати.
Той давай, нарешті, любий мій,
Назавжди, навік прощатись.
Приспів.
