Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Н-А-Д-І-Я: ***** - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ірина Кохан, 14.01.2017 - 21:37
Така вже її природа... Дай Боже, щоб на життєвім Вашім шляху не траплялися змії у людській подобі!
НАДЕЖДА М. відповів на коментар Ірина Кохан, 15.01.2017 - 07:31
Дякую, Іро.. Їх, кажуть, треба любити, щоб вони тихо сиділи..і кусали потрошки..
Любов Іванова, 14.01.2017 - 14:49
А й справді... Двоногі змії, куди страшніші!!!Зі святами Вас, Надю! Хай у житті трапляються лише гарнющі пригоди!! НАДЕЖДА М. відповів на коментар Любов Іванова, 26.01.2017 - 08:19
Дякую, Любочко! Бажаю вам всього тільки хорошого!
Любов Ігнатова, 14.01.2017 - 14:48
Цікаві роздуми-асоціації. На цю тему можна довго і багато писати, адже образ змії неоднозначний, а іноді, кардинально протилежних.
НАДЕЖДА М. відповів на коментар Любов Ігнатова, 26.01.2017 - 08:21
Можливо і для когось, Любочко, і протилежний, та тільки в казках.. А житті ви б хотіли десь у лісі, чи в полі зустрітися з цією тварюкою? Думаю, що ні.. Дякую за увагу! Світлана Моренець, 14.01.2017 - 13:30
Надю, змії не винні – природа в них така, аналізувати не вміють, кого кусати, кого – ні.Значно страшніше – люди-змії. Інколи такого яду пустять в душу, – роками вилікуватись не можеш. НАДЕЖДА М. відповів на коментар Світлана Моренець, 26.01.2017 - 08:23
Підтримую Вашу думку, Світлано.. Ще, якщо на зміїне кубло наступиш.. Не дай Бог... Дякую за увагу! Олекса Удайко, 14.01.2017 - 12:42
Мав нещастя написати подібний вірш ще 20 років тому... Був на Стихи.ру... Бо там він доречний, а тут? так і не опублікував... Та йдеться про змію, яка поряд... Змія За існуючим повір'ям, в день християнського свята Воздвиження Хреста змії впадають у зимову сплячку, ховаючись у нори. В світлі дні осінні Коються дива: В нори на зимівлю Біс гаддя хова. Цю слизьку потвору В себе я терплю Та в осінню пору Мрію не таю: Дай Бог, в свою нору Чорт візьме й мою!.. 18.12.1996 ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 14.01.2017 - 12:06
Я раніше теж на цю тему віршувала:"Зміїний яд – це ліки чи отрута? І чи примирить ворогів спокута? Коли змія собі на сонечку лежить, то краще не чіпати – вкусить вмить… А щоб у злагоді та в мирі жити, ми мусимо всіх зміїв полюбити!" НАДЕЖДА М. відповів на коментар ОЛЬГА ШНУРЕНКО, 14.01.2017 - 12:33
Олю! Дуже мудра ваша думка... Я буду любити своїх ворогів, якщо вони у мене будуть... Поки що їх нема.А зміїв також полюбить? Можливо, ви і права.. От тільки, як згадаю, як одного разу заповзла годюка по винограду до нас у кімнату.. То був такий переполох, добряче всі злякалиь... Ніна-Марія, 14.01.2017 - 10:10
Із-під тишка знаходить жертву. Згодна. таких, на жаль, у нас розвелося немало, Надюшо. Зі старим Новим роком!!
Святослав_, 14.01.2017 - 09:54
Оце Ви гепнули символ мудрості, фейсом об тейбл поєзії, так гепнули!Вони ж бо зовсім не такі, ті бідні плазуючі тваринки. З іншого боку є люди-змії, тоді все стає на місце, але ж на фото... Ганна Верес, 14.01.2017 - 09:33
Із-під тишка знаходить жертву.І все життя в зміюки так. Погоджуюсь, Надю. Ніна Незламна, 14.01.2017 - 08:56
Дуже гарно написали ,Надійко!У нас цього (добра) хватає ... Укусить,уваги не звертає...На жаль... З Василем ,будьте здорові!!! Шостацька Людмила, 14.01.2017 - 08:25
Надієчко,дуже гарний вірш.Стільки цих зміїв ще є.І не розперло їх поки.Шукають добрих,бо вони не захищені,завжди відкриті.Думаю вірш народився не випадково.Має так і називатись:змія.
|
|
|