А що там за вікном? Яка краса?
Торкнусь рукою скла і засумую...
Там гарні, та не рідні небеса,
Не їх в своїй уяві я малюю.
Хтось скаже: все те саме, той же сніг
Дорогу перехожим застеляє.
Десь чути чиїсь вигуки і сміх,
Он сніжкою хлопча в авто жбурляє...
Ці люди, як мурахи, в метушні
Вдивляються у сенсори старанно.
І, Богом подаровані їм, дні
в iNet скидають легко й філігранно.
Життя вирує, але самота
Тихенько прокрадається у груди.
Не те тепло, і радість геть не та
Коли не вдома ти. Завжди так буде.
Так хочеться туди, де рідний дім,
Де серце залишила ненароком.
Усе найкраще! Все прекрасне в нім!
Бо там й земля радіє твоїм крокам.
09.02.17.
"Богом подаровані" – новомодний канцеляризм. Бог сам дарує, а не "ним" дарують; "прокрадається"; "ненароком-крокам" – "московська" рима. бажано "ненароком-кроком"
5.5. ГАРНО...
Чудова твоя лірика,Богданочка!Щасти! 
