В степах на Україні є селище одне,
Таке прекрасне й миле і серцю дороге.
Там люди працьовиті, великий комбінат
Над храмом православним там купола горять.
Селище Побузьке - серце трударя,
Славних металургів сяюча зоря.
І нехай буяє, мов розмай життя
Перлами засяє щастя майбуття!
Багато є у світі куточків чарівних,
Та селище Побузьке - найкраще від усіх.
І мешкають тут люди немов одна сім’я,
Та Україну люблять – вона у них одна.
Селище Побузьке - серце трударя
Славних металургів сяюча зоря.
І нехай буяє мов розмай життя
Перлами засяє щастя майбуття!
Хай доля рушниками нам вистеляє шлях
І вітер обвіває наш Український стяг.
На спадщину славетну багатий рідний край
У журавлиних веснах живи і розквітай!
