Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ель Демір: Дід Семен та урожай - ВІРШ

logo
Ель Демір: Дід Семен та урожай - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Дід Семен та урожай

Ель Демір :: Дід Семен та урожай
Цей рік був дуже важким, тому дідусь Семен не зміг засадити городню ділянку раніше, як це робив завжди, через несприятливі погодні умови приходилось довгенько погоду чекати... Пізно відійшла зима, а потім рясні та часті дощі падали три тижні майже безперестанку, і все дальше на календарі відтягували садибу...

Дружини дід не мав, а родичі давним давно його забули, проте він не жалівся долі, у свій старенький вік він дав би фору й молодим, та цього року щось й здоров’я підводити уже почало, то спину протягнуло, то ноги крутять... Та він завжди й за все, і навіть за цей біль, вранці та у вечері дарував подяку Богу, аж тоді сідав за стіл. Сусіди жили далеченько, інколи старенький їх провідував, приносив мед та яйця, адже був щедрим й добрим чоловіком. Часом сам цукерку не з’їсть – сусідським дітлахам віднесе... За це ніколи допомоги в чомусь не чекав, йому було б достатньо "дякую" і все... Дехто з односельчан побачивши старого – жаліли та частенько запитували чому не розшукає родичів, щоб на старість води склянку подали... А то живе вже довго сам.. А дідусь Семен завжди однаково на це відповідав: "Ну що ви, як це я сам живу?... Мені самому було б сумно, нас двоє вже давно живе, навіщо мені тоді було б два ліжка? Ми з Богом живемо у згоді!"

Місяці проходили й старенький все обсапував та підливав, від спеки огірки й капусту рятував, а як починає підростати урожай, радіє мов мала дитина. Бувало прийде з городу як стемніло, втомлений, та стане на коліна, схилить голову до низу та розмовляє з Богом. Питається поради, просить захистити помідори від всихання, картоплю від жуків... Помолиться та промовляє:

– Але нехай буде не моя, а Твоя воля Господи!

Переживає... Щоб був урожай, а то що буде бідним роздавати... Йому картоплі мішок на рік стає, а решту всім, тим хто немає свого обійстя роздає, тому що їжа біднякам перш за все потрібна.

Настала осінь... Подібна дуже на весну – дощі, а дальше приморозки... Та дідові Семену немає часу грітись в хаті, старенький весь брудний та мокрий збирає урожай, й потрібно за сьогодні! Адже завтра передають вже сніг, й усе насаджене може позамерзати...

– Я тобі поможу, не переживай ти так, – промовив Бог!

– Ні, я сам, Боже! Я не хочу, щоб ти змок та застудився, й ще й одежу забруднив, а завтра ж Тобі присутнім бути на Службі Божі, я сам Боже, я встигну, до вечора... Без голосу відповідав Всевишньому дідусь Семен.

Й над урожаєм так трудився, що забув про біль в спині і в ногах. Щосили кидав на воза кабачки, квасолю, буряки... Й кобилою відвозив на подвір’я, та й як би не старався працьовитий цей господар, все ж почало смеркатись, й сніжок легенький пролітати починав.

– Вйо! Ну-бо, Краса, уперед! Нічого, ми ще встигнемо все зібрати та завезти на подвір’я! Вйо! – запевняв себе й свою тварину дід!

Поки пішов складати до січкарні все привезене із воза, надворі трохи вже стемніло! Старенький вийшов на подвір’я та заплакав... Зима засніжила все довкола...

– Як же так... Передавали ж на завтра... Я не встиг... – промовив дід Семен й хотів сідати на віз, щоб їхати на городню ділянку знову, та Бог затримав зі словами:

– Семене, як це ти не встиг, зайди в свою січкарню ще раз й глянь!

– Але ж це не можливо! – зрадів господар. – Звідки воно взялось? Я лиш половину позбирав?!...

А Всевишній на що старенькому і відповів:

– Ти хоч наполягав, та я не міг сидіти просто так, я допомагав твій

урожай збирати за тобою. Просто ти не озирався...

Дідусь Семен став прямо подвір’ї на коліна і байдуже що сніг, та з всієї вдячності промовив:

Спасибі Тобі любий Боже, тепер усі бездомні не будуть голодувати!

3 серпня 2013 року

ID:  727947
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 09.04.2017 02:30:53
© дата внесення змiн: 09.04.2017 02:30:53
автор: Ель Демір

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (356)
В тому числі авторами сайту (2) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: