Ти намалюй для мене сонце:
Яскраве, ніжне, золоте.
Йому всміхається віконце,
Бо навкруги усе росте.
Ти намалюй для мене небо -
Безмежно-синю височінь,
Бо для душі то є потреба -
Злетіти птахом вдалечінь.
Ти намалюй для мене поле,
Що буйно колосом цвіте,
Й заповнені усі стодоли -
То значить: хліб у нас буде́!
Ти намалюй для мене річку -
Прозора,чиста в ній вода,
І де росте струнка смерічка,
Їй вітер гілля все гойда.
Ти намалюй цей світ пастеллю,
Яскраві барви підбери,
Додай в життя п'янкого хмелю,
Веселки краплю сотвори.
Забила в гугл, щоб подивитися на це деревце, то вискочили якісь ялинки, чи сосни. Це потрібно прожити на світі багато років і не знати , як виглядає смерека?! Спасибі Вам !
І знову, олю, 5/5. МОЛОДЧИНА!!!
А зауваження: злетіти"; "кольорові барви" – тавтологія. можна "яскраві барви", а далі – "хмелю" до рими з "пастеллю" врахуй.
