Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лілія Ніколаєнко: Моїм колишнім присвячується… - ВІРШ

logo
Лілія Ніколаєнко: Моїм колишнім присвячується… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Моїм колишнім присвячується…

Вітер змін… Віє в обличчя пилом розчарування та запахом зради… Ті, які ще вчора клялися в коханні та дружбі, сьогодні видаляють із «друзів» і з життя… Ті, кому ми відкривали свої таємниці, ділилися мріями та сумнівами, тепер сміються над ними та розказують іншим. Не хочуть кинути навіть банального «привіт», роблять вигляд, що не помітили… Вітер змін приносить із собою гіркий дим ілюзій. Невже людину можна випалити із своєї душі, викинути, ніби непотрібну річ? Ті, кого ми вважали однодумцями, формують думку про нас на основі пліток та чиєїсь неприязні…

Що таке справжнє почуття, спроможне пов’язати людей навіки? Можливо, це не любов і не дружба, а щось між ними посередині... якась їх дивовижна суміш, яку не можна осмислити розумом та описати словами? І чи багато людей здатні саме на таке почуття? Чи усім зручніше палко закохатись (насправді не в людину, а у власний егоїзм), обіцяти золоті гори та божеволіти від ревнощів, а потім сп’яніти від образи та нещадно убити своє кохання? Так, зручніше вимагати від когось взаємності та самовіддачі, а потім ображатись і звинувачувати у невдячності. 

Земне кохання сліпить очі та душу, а коли минає, то залишає лиш неприємний осад. Дружба руйнується, коли приходить час щось ділити… Вітер часу відсіює з нашого життя випадкових і «тимчасових» людей. Часто після його чергового пориву ми відчуваємо себе сам-на-сам з гіркою свободою, ніби перед нами лежить чистий лист життя. Зустрічаєш нових друзів, але розумієш, що і вони колись стануть чужими. Хто ж залишиться? Життя покаже… А тим часом вітер змін знову пробуджує від сну своїм моторошним і прохолодним подихом…

ID:  734262
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 20.05.2017 14:47:16
© дата внесення змiн: 25.05.2017 20:52:05
автор: Лілія Ніколаєнко

Мені подобається 10 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (582)
В тому числі авторами сайту (19) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Птаха в польоті, 20.05.2017 - 21:45
Сумна реальність cry Прикро, що найрідніші, кохані, найближчі люди стають чужими і викидають тебе із свого життя, як не потрібну річ not_i
 
Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за візит! 16 22 22
 
євген уткін, 20.05.2017 - 21:37
Вітаю Вас шановна Ліліє.Прочитав вашу замітку і аж по серцю шкрябонуло бо не раз і не два обпікався на, як міні здавалось,на "друзях". Чому в лапках? Та тому що здавалось. Допоки ти маєш якусь вагу,щось від тебе залежить то здавалось і друзі поряд, а як спіткнешся, або попадеш в немилість до вищих, то і друзі мов щурі порозбігаються, або коли виникне потреба у підтримці та дружній допомозі озирнешся а поряд нікого. Як велике бачиться із далека - так і справжнє бачиться з відстані. Так мені здається. А послання Ваше мені дуже сподобалось. А це моє відношення до друзів
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248552
 
Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Все правда, п. Євгене. Справжні друзі перевіряються лише часом. give_rose
 
Хуго Иванов, 20.05.2017 - 16:04
Жизнь река...
друг другу помогая...
В нужном направлении плывем...
Или мучась... каясь.... и страдая...
Всех и в том числе себя....
Клянём..... apple flo23 42
 
Сіроманка, 20.05.2017 - 15:33
17 ...так - усе написане - правда!!! 17
 
Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
16 17
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: