людей, що заховали у рядки
забудьте, наче стоптану примару
забудьте фрази про святі роки
які тримають дощ, несучи хмари
забудьте про усе, що в голові
ви малювали фарбами сухими
і наче градуси, що досі у крові
зникатимуть, як станете глухими
забудьте про розтоптані надії
забудьте сон чи що у вас вночі..
які ж критини потаємні мрії
посміли вилити в свої вірші
якщо ви пишете вночі за ноутбуком
в обід чи зранку, взявши свій блокнот
забудьте тих, кого ж ви власним друком
безглуздо викидаєте за борт
