Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Джин: Ржавый гвоздь - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ярослав К., 01.06.2017 - 22:53
Шкатулку поглубже и на замок! А ростки оптимизма всё крепче, однако!..
Олена Жежук, 31.05.2017 - 18:44
А я минуле не вважаю "минулим", бо воно в нашій теперішній пам'яті, живе з нами... Вірш пречудовий.
Олеся Лісова, 31.05.2017 - 18:35
Хоч вірш з минулого але так хочеться щоб Ваша посмішка була Вам супутницею щодня.Браво! Любов Іванова, 31.05.2017 - 17:10
Грусти нечего делать в душе длительное время.. Впереди - только хорошее!!
...ви не зрозуміли))), я процитувала Анну Ахматову "Любви моей ты боялся зря" - це ж класика! Вірш дуже гарний, тільки дуже печальний, от я і цитую...
бажано, щоб і в сюжеті віршів теж було побільше оптимізму, бо що не вірш - то сум! Вже вимальовується "Печальний Лицар"
...ні-ні... ранні вірші мають свій особливий шарм! Мої ранні вірші мені дуже дорогі))) У ранніх творах я теж наскрізь сумна, так що мені це зрозуміло...
Світла (Імашева Світлана), 31.05.2017 - 14:14
Глубина мысли в свежих образах - философия жизни в ваших стихах
Лемісон, 31.05.2017 - 14:03
Хорошо написано. Образ очень понравился. Но вначале ржавеет любовь, а дальше уже мечта. Нет ли смысла заменить любовь на мечту?
|
|
|