Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Артур Сіренко: Місто моїх марень - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Luka, 19.08.2017 - 10:32
Місто, з якого тікають навіть паротяги – Туди, в степ, де гудуть бджоли.... А й справді - усе просто: людині має бути комфортніше у світі, створеному небесами, а не в розломах власноруч забетонованих вулиць. Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Можливо все просто в цьому світі...
yaguarondi, 09.06.2017 - 16:10
Неймовірно майстерне переплетіння слів, настільки майстерне, що не кожний зачарований плетивом читач з першого погляду почує: тут грає дуже страшна музика... Яка ж ти, доле, немилосердна: того, хто найбільше знає про сонце і любов, змушуєш виводити літери, з яких на нас дивиться смерть Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за ціуаве розуміння мого твору...
zazemlena, 06.06.2017 - 21:41
думки ховаються в історії і виринають висновками...наздоганяєте Шона Маклеха
Артур Сіренко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це просто взаємний вплив в творчості... Треба мені менше читати і редагувати творів інших авторів і більше жити своїми переживаннями....
|
|
|