Коли світ вмістився в маминих долонях
Вже не міг торкнутись. Та почути кроки.
Вже не міг сказати про любов синовню.
Мамо не зрадіють. Стрімко линуть роки...
Мало обіймав її, та казав про вроду,
Та допомагав в саду в обмін на свободу.
Коли світ вмістився в маминих долонях,
Посивіли скроні у моєму домі...
Коли світ дитинства - ніжний погляд мами,
Голос, що із дна морського підіймає,
Захищає так, що тільки всім тікати,
Я молюсь до неї, бо то моя Мати!
