Ірина Вовк. "ДОЩЕЧКОВА ЧИТАНКА:Яке життя було в Русів"
Дощечка 2А Зела бо знали і творити сосуди печені в огнищах, а були гончарі
добрі…
Дощечка 1Б …і із гончарних горшків споживані просини з бараниною…
Дощечка 3А … зайняли ми землю нашу і орали… а торгували, міняючи скот,
шкури і товщі на срібні кола і питва поживні в шкурах. І життя наше
в тій порі було багате і мирне.
Словничок – потайничок:
Зело – зілля, трава.
Скот – худібка.
Товща – тлущ (сало), тому «товстий».
Сторінка – берестинка:
То як в давнину праотці наші жили?
Купалися у молоці – не тужили.
Бо знали отці наші зела свячені,
і вміли творити сосуди печені.
Сосуди печені творили у печах,
і глиняні брили носили на плечах,
і брили дробили, і глину місили,
і тяжко робили, і стало в них сили,
аж сонце огненне сідало за обрій,
а були із них гончарі дуже добрі.
А з горщиків глиняних, просто з-під носа,
вони споживали баранину з просом,
І в божої сили про гоже просили,
отак в давнину праотці наші жили.
А тільки но сонце на обрій вставало,
вставали і руси, і землю орали.
Міняли худібку, і шкури, і товщі
на їжу, питво та на срібнії гроші…
Так жили бо руси у часі безмірнім,
І було життя їх багатим і мирним.
(З "Дощечкової читанки" (у рукописі). Рік написання - 1990. Рік підготовки до видання - 1993 - і по сьогодні)
