Що ж скривається під страшним словом «геноцид»? На мою думку це питання турбувало кожного у його житті.
Розглянувши поняття «геноцид», можна дійти висновку, що це цілеспрямовані дії з метою винищення частково чи повністю окремих груп населення, а то й цілих народів. Сюди належить окрім вбивства населення також завдання тяжких тілесних або психічних ушкоджень, створення умов, які розраховані на знищення певної групи населення, та інше.
Тобто, Геноцид – крайня форма дискримінації. З 1948 р. вважається міжнародним злочином.
Не так давно минули поминальні дні за жертвами голодомору 1932-1933рр., велика чорна пляма на історії українського народу. Скільки слів сказано про ті події, скільки книжок написано – безліч. На протязі 70 років після вище згаданого геноциду політики факти замовчувалися, лише у 2003р. було визнано голодомор тих років – геноцидом проти українського народу. Що це змінило? В реальній ситуації нічого. Винних не було покарано, по тій простій причині, що їх уже не було серед живих.
Все знову стало на свої місця. Почали жити як і раніше, кожного року збираючись на траурну молитву перед пам’ятниками жертв голодомору, вислухуючи довгі промови продажних васалів Путіна.
Хотілося б висвітлити поняття геноциду у зовсім новому контексті. Розглянувши реалії теперішнього часу через призму віків.
Дискусійним, на мою думку, являється питання подій на сході України, які тривають і досі. Як незалежний автор, я відкрито можу назвати цю агресію з боку «Кремля» не інакше, як - «Геноцид - Фаза ІІ».
Так саме геноцидом являються бойові дії на території України, на таке твердження мене спрямував детальний огляд подій, які відбуваються.
Щоб реально зрозуміти суть викладених мною слів, ми повинні розібратися в питанні: «Хто є учасниками бойових дій?» Відповідь очевидна в зрозуміла кожному: зі сторони агресора – найманці, не знаючі жалю, які готові за продажний «рубль» відрізати голову своєму побратиму, не говорячи про так званого нав’язаного політикою «Кремля» образу «Бандерівця», «Карателя», «Неофашиста». А хто ж тоді зі сторони вільного українського народу? Знову простіше немає куди, ті кому не байдужа, доля України, ті хто не відсиджується у теплих будинках, нарікаючи на все на світі – найкращі сини та дочки вільної нації, не байдужі серця щиро розкриті для подвигів, заради майбутнього їх держави. Цвіт нації, який в’яне і тоне у ріках крові. Сюди належать не тільки солдати, які ведуть бойові дії, а й усі, хто безпосередньо словом чи ділом долучається до спільної ідеї з іменем свободи на устах.
Саме таких людей – майбутнє країни, зараз винищують продажні найманці, свідомих громадян. Не тих, що кричали «Расєя» і тепер відсиджуються по санаторіях, нарікаючи на важке життя. А тих, що піднялися
на ноги заради вільної держави, які намагаються покласти на коліна перед так званим «Великим братом».
Хіба це не геноцид? Чи задавали ви собі таке питання переглядаючи кадри бойових дій по телевізору чи у інтернеті. У кожного напевне уже є знайомий, який зі зброєю в руках захищає кордони нашої країни. Хотілося би додати до вище сказаних слів такі рядки:
Минають дні в нерівнім бою,
Давно солдат уже не спить.
Хтось це назве лише війною
Я ж запевняю – геноцид.
Так, геноцид – хіба не видно,
Як в’януть квіти у крові,
А верховенство так єхидно
Їх зариває у землі.
Звичайно, це не «тридцять третій»
Не мре від голоду ніхто,
Але сини безжально вбиті
І мамин у сльозах платок.
Так геноцид – хіба не видно?
Хто помирає на війні?
Прості герої, а не бидло,
Що в нас засіло на спині.
Поглянь кого втрачає ненька:
Хоробрих, дужих, молодих.
Залишиться така благенька
Нема майбутнього - без них.
Так геноцид – дивись країно
То ж гинуть кращі лиш сини.
Не дай їм приклонить коліна,
Прокинься демосе до боротьби.
© Володимир Ухач
У важких рядках цього вірша прозвучало моє поняття теперішніх подій, можливо багато хто буде не згідний з таким твердженням, але звичайно що знайдуться і прихильники такої теорії.
Самі ж можемо побачити, як на анексованій території бракує харчів, засобів гігієні і навіть простої питної води. Куди дивиться світ? Це питання повинно підійматися на широкий загал. Що переживають жителі Донецької та Луганської областей, ті жителі, які не змогли втекти, або просто не мають куди подітися, ті – які розуміють всю важкість ситуації, які стараються підтримати українських солдат, приносячи їм харчі, ділячи між собою останню скибку хліба. Саме вони під загрозою. Саме свідоме населення несе найбільші втрати. На це закривають очі політики: на гуманітарні конвої з Росії, наповнені зброєю, на «овочеві» референдуми, в яких свій голос може віддати навіть корова. Знову постає питання на що дивиться світ?
Десь там у далекому 1933 все було зовсім по-іншому, не потрібно було війни, достатньо створити штучний голод і народ сам вимре. Так втрати були колосальними, близько чотирьох мільйонів мирного ні в чому не винного населення. За даними статистів втрати серед ненародженого покоління ще значніші. Все це тоді різко загальмувало розвиток української національності.
Хіба події теперішнього часу не призведуть до такого самого фінального акорду. Як на вашу думку?
Значна частина не повернеться, ті хто повернуться з війни живими будуть мати важкі психологічні та фізичні травми, багато з яких просто будуть не сумісні з життям.
Що трапиться якщо свідомих українців пустити під укіс? Які будуть втрати серед населення? Хто буде на наші землі? Якщо не зупинити «Кремлівських перевертнів» ми дуже скоро дізнаємося відповідь на ці страшні питання. І тоді колись можливо за сімдесят років хтось також визнає цей акт агресії геноцидом. Але вже буде надто пізно.
Хочеться підвести коротенький висновок під сказаним. Ми не повинні закривати очі на події, які відбуваються у нас від боком, це стосується кожного, бо разом ми – сила. Інакше в української нації просто не буде майбутнього, замість нас прийдуть «новороси», засіють пшеницю на рідній землі і назвіть її «исконно русский мир». Хіба цього ми хочемо? Куди дивиться світ? Хіба це не геноцид? Стільки питань ще не закриті.
ID:
743305
Рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата надходження: 24.07.2017 16:18:52
© дата внесення змiн: 24.07.2017 16:18:52
автор: Володимир Ухач
Вкажіть причину вашої скарги
|
Можливий варіант.
