Дощечка7А
Ту бо діємо на спомин гори
Карпатської. У той час іменувалися
роди наші к а р п е н и, яке придбали ми,
бувши в лісах: тим іменем звалось
д е р е в о…
… і старотцове всякого роду
йдуть судити родичів біля Перуневих
д е р е в.
І також мають той день ігрища
перед очима старших, і силу юну
показують юнаші. Бігаючи прудко і танцюючі.
… а тії юнашів водили до січі зу́рої.
Словничок – потайничок
Перуневе дерево, красне дерево – дерево, обпалене
Блискавкою, вважалось міченим богом Перуном, а місце
навколо нього – святим, Духовим.
Кра́сний ліс – ліс із Красними (Духовими) деревами.
Юнаш – юнак.
Січа – поле бою, там, де «січуть».
Зу́рий -- чорний, кривавий.
Сторінка – берестинка
Котра Гора ясна,
тота Гора Красна
стоїть у Карпатах
в Перуневих латах.
Ті лати вогневі
палають на древі --
красніє вогнево
Перуневе древо.
І слава отцева
вертає до древа,
збирає на віче
і кличе до січі.
І сходяться юні
до Гірки – красуні
на ігри і танці,
на красні рум’янці.«Гори, гори ясно,
Буде Горі красно
Стояти в Карпатах
В Перуневих латах».
(З "Дощечкової читанки" для дітей за сторінками "Велес-книги". Рік написання - 1990)