Я дякую долі, що звела мене з такими прекрасними, талановитими людьми як Віталій Назарук і Олександр Печора. Ця диво-зустріч, яку вони так вміло організували, назавжди залишить слід в моєму серці. Велика подяка Миколі Серпню. Без його допомоги вона б не відбулася. Радію знайомству з такими чудовими людьми, з якими я мала змогу провести ці три незабутні дні. Всім вам, друзі, мої щирі вітання!
Волинь, як ти мене заполонила!
Закохано вдивляюсь в цю красу!
Я вперше у житті сюди ступила
Спила ранкову чебреців росу.
Для мене зустріч справді ця казкова.
Про неї спогад я в серці залишу.
Ранковий Луцьк стрічав гостей святково.
Із ним охоче побачитись спішу.
Ось Лесин парк, дуби стоять плечисті,
Крислаті липи й красені каштани.
Такий увесь ошатно-урочистий,
Немов прибравсь до зустрічі із нами.
Он замку Любарта мури мовчазні.
Стоять такі величні й недосяжні.
Часи згадались історії сумні-
Вели бої тут козаки звитяжні.
Колодяжне ось радо всіх вітає.
І перед нами Лесина садиба.
Затишний двір гостей щиро приймає,
Стежками тими я змогла ходити.
Почаївським святиням поклонились.
Там я відчула Божу благодать.
Водою з Анни джерела умилась,
Набралась сил, щоб знову в путь рушать.
А далі- диво-подорож на Світязь.
Милує зір озерна голубінь.
А як п'янить озонове повітря!
Пірнути хочеться в оту глибінь.
Хоч дощ шалений дорогою ряснив
Не зміг картин розмити мальовничих
О Боже, яку ж красу ти тут створив.
Ну як же край цей можна не любити!
Перон...Вокзал...і час нам розлучатись.
Злетіли швидко дні, наче одна мить.
За вами усіма я вже скучаю,
Ваш голос, друзі, в душі моїй бринить.
Дякую Вам, Ніночко, за теплий коментар. За Вашу щирість і світлу душу. Я вперше за два зболених роки, змогла трошки відволіктися і насолодитись красою Волинського краю в колі прекрасних друзів.
Такие встречи на Волыни...
Останутся в душе - поныне!
Друзей - пусть будет шире круг!
Приветствую тебя, Мой Друг!
Почаевским святыням поклониться,
Почуять Божью благодать!
Всю жизнь мы это будем вспоминать!
Спасибо за впечатление и откровение!!!
