Любити — боляче буває,
коли слова не справедливі, так звучать,
і інші, як уста кохані вимовляють,
що хочеться у сні і наяву кричать.
І в очі, світ відкривші ранком,
ти зазираєш: Як? Чи світлі? Чи сумні?
Чи знов скидатимеш з душі уламки,
ще трохи і підуть з них кам*яні дощі.
Із тих дощів фортецю я збудую,
від Мазоха нічого не впущу,
пса, як прийде, на ганку нагодую,
та що мені болить? за чим тужу?