Ірина Вовк. "Картина художника Яблонського "Розп'ятий Христос"
… І ти опам’ятаєшся колись
ще пам’яттю загубленого русла,
коли байдуже і безплідно згусне
у спориші чиясь убога мисль,
і з відчаєм загиблих поколінь
ти зранених не підведеш колін,
ти скованих не приховаєш рук,
розп’ятих рук не виказаний рух.
Тебе зігнуть, зітнуть і розіпнуть,
і безхребетним зроблять, без’язиким, -
іди… Куди?! З таким потворним ликом
тобі одна вготована лиш путь:
вперед… вперед – на дальні лісозвали,
вперед… вперед – під кулі і мечі.
Ти віриш у духмяні калачі,
допоки тебе блазнем не назвали.
Не маєш права вірити. Не вір!
Жалоба по тобі – брудна неслава.
Ти не людина, ти плазун, ти звір,
на хліб і віру звір не має права.
… І ти впадеш чи згинеш на хресті
під небом неосквернено високим.
Його блакитне непідкупне око
простить тобі знівечені путі.
Простить тобі непам’ять і неславу,
і на твоїм знекровленім плечі
оплаче небо жалібну оправу
і покладе духмяні калачі.
(З першої збірки «Дзеркала». – Львів:Каменяр,1991)
Гарний вiрш, Сiроманко. Дуже мудрi, змiстовнi рядки. Будемо сподiватись, що вдасться ще чинити опiр у вiдповiдь на таку поведiнку ворогiв.
Тiльки от художникiв з прiзвищем Яблонський було декiлька, вони не родичi були, просто таке спiвпадiння. Може вам для бiльшоi ясностi, або у назвi його iм'я вказати, або бiля назви поставити зiрочку *, а пiд вiршем уточнити - про якого саме художника Яблонського йде мова.
Дуже мудрi, змiстовнi рядки. Будемо сподiватись, що вдасться ще чинити опiр у вiдповiдь на таку поведiнку ворогiв.
...ідеться про Мартина Яблонського. 
...сподіваюсь!!! 
