Несподівано, не думаючи тебе побачити,
Не сподіваючись, - я раптом підняв очі,
І побачив тебе. Ти була, простою,
Невинно чистою, радісною,
З вічною, не затуманеною красою.
О, стривай!.. Ти посміхалася, коли
Я задививсь на тебе, у тебе була
Чорна коса... Твоя краса була
Чарівна, таємнича, крихка,
Ніжна... Я згадав ці слова:
"Якщо в твоїй душі залишилась хоч
Одна квітуча гілка, на неї завжди
Сяде співаюча пташка". Ти прекрасною,
Божественною, райською пташкою була.
Пташкою, яка тільки уві сні може
Наснитися. Не було у тобі ані суєти,
Ані печалі, твої очі радістю сіяли.
Я вдячний небу, що побачив тебе,
Що впечатав твій образ у пам'ять
Душі, туди, де назавжди ти залишилась
Для мене - у вигляді чистої, божественної
Мрії та краси!..
Чарівно... Так завжди стається, коли зустрічаєш кохання 
