Гордість Волині, цього диво-краю.
Чимало віршів її прозвучало.
Сильна морально, тендітна до болю,
Боролась за правду і нашу долю.
Ще в юномі віці, у девять літ,
Вона написала свій перший плід:
«Надія вернутись ще раз на Вкраїну
Поглянути ще раз на рідну країну».
Вірила в сили свойого народу,
Незламна жінка, що билась за волю.
Навіть хвороба її не зламала,
Засмучені очі, і сльози ховала:
«Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись», -
Українка писала у вірші своїм.
Єдиний мужчина – Франко її звав.
І кожен із нас, на бік його б став.
Дочка Прометея, борець за свободу,
Пам'ять і вдячність їй від народу.