Здивований я мимоволі думкою про Вас –
Чом з’явилося вітання гарне із минулого?
Чом у життя моє, яке давно вже без прикрас,
Ваша дяка увірвалася як спалах Світлого?
Що, я дійсно загруз у своїх сірих печалях?
Чи це є один ще доказ, що маю я таланти?
То добрі Ваші згадки як натяк на скрижалі,
Які, як всі, карбую? …Так, у вигляді атланта.
Здається, що життя карколомне вже промайнуло.
Залишається робити життєві підсумки.
І тут приходить добра думка про моє минуле!
Дяка! Тепер я про себе маю кращі думки!
22.11.2017
К.
