Не зломись, коли гнуть буревії, Коли плечі розправити – зась. Не зломись, коли щезла надія Й мрія твоя – і ця не збулась. Не зломись, коли всі проти тебе, І здається, що день, наче ніч. Раз живеш – значить Богу ти треба! Він з тобою – й гора спала з пліч. Не зломись, коли навіть прибило, І ти падаєш духом й без сил. Не зломись, як би море не било, А роздмухуй всю силу вітрил! Не зломись, коли в спину стріляють, І не гнись під зневіри батіг, Хай бар’єри тебе не лякають Й буде впевнений твій цей забіг. Все минеться і буде знов казка! Ти, мов птаха, поглянеш увись. Все здолаєш! Забудь про поразку! Тільки прошу тебе – не зломись! © Оксана Граб"юк "Не зломись!"
ID: 766210 Рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші дата надходження: 15.12.2017 18:51:55 © дата внесення змiн: 15.12.2017 18:51:55 автор: Okssana
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie