Захмарилось і почорніло...
Між нами відстань в дві долоні.
Кохання загубилось. Заблудило.
Злукавило. Ще й досі бродить.
В темницях твоїх душ безлюдно-
Недогриміти. Ключі зникли.
Ти наче створюєш облоги ,навмисне
Змушуєш мене диміти.
Диміти- в голові суцільний хаос.
Перо не пише, без натхнення
Проходять дні.Годинник цока,
Щоб зрахувати час,що я відлежую.
Нещасне щастя.На контрасті
Думки про тебе (добрі вище).
Ти як завжди заплутав справу,
І слідчий не знайшов те ,в чім ти винен.
Та пам'ять, то не флешка.Форматує
Її лиш справний майстер вдало.
Дні просто мчать.Яка причуда!
Ти знов зринаєш там,де не погасне.
Щоденний біль, як водні процедури,
Такий же регулярний .Не писала б
Про тебе.(тут варто ахаха) пишу
Чи йде зима, чи листя вже опало.
Змінили пори року задній фон,
У об'єктиві ти і юна примадонна.
Попереду солодкий сон -
Ми.Венеція.Я ще кохаю.Пронто.
