«Співайте, любі, для душі.
Нехай Вас пісня не покине.
Нехай живе у Вашій пісні Україна.
А я для Вас, писатиму вірші…»
Стоять слов’янки три, немовби три сестри.
Стрункі, в ошатних білих строях…
Немовби з сивини, із давен-давнини,
Немов прийшли зі Скіфії самої…
Охтирські українки три, Ви у моїй душі
Немовби виросли із неї із самої…
Немов в полях сніги, немов в степах вітри
В слов’янських білосніжних строях…
Мелодія живе, в три кольори пливе.
І душу дивоцвітом наповняє.
Ятрить у жилах кров, пульсує і живе
Сміється серце, плаче і страждає…
Від серця і душі, співають три сестри
І славлять рідну мову й Україну!
Нехай Вас тільки три, для нас Ви – прапори
Нехай Господь Вас у біді не кине!
Співайте дорогі і славте від душі
Охтирщину Величте і Сумщину.
Ми любим щиро Вас, я Вам пишу вірші…
Нехай живе у Вашій пісні Україна!
