Я прилечу до тебе білою журавою,
Впаду безсило на поріг,
Допоможи мені звестися, мамо,
Не тільки крила перебиті,а й душа!
Не,свари мене,рідна,не треба,
Я втратила душі своєї небеса!
Я віддалася почуттям без тями,
Й згоріла в тому полум'ї дотла!
Моя матусе,ліків дай мені,
Тих ліків,що сердечні гоять рани,
І витри мені сльози,нене,
Та тож не сльози, то солоний біль!
Бо я ж так мрію
Знов стрічать весну зеленокосу,
Жовтогарячі нагідки вплітать в волосся,
І ту калину, що мені саджала,
Я на світанні,мамо,хочу поливать!
Дай сил мені хоч краплю,люба,
Я підніму себе з руїн,
З колін повстану і скрізь сльози сонцю посміхнусь!
Я більш не дам нікому душу сплюндрувати,
Чуєш,мам?,,,,,
ID:
784485
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 26.03.2018 13:14:34
© дата внесення змiн: 26.03.2018 13:14:34
автор: Зозуленька
Вкажіть причину вашої скарги
|
