Запам’ятай мене, серед подібних іншу,
що розчиняла смуток у вині.
Сказав, що покохаєш тільки грішну, –
в мені святого вже лише на дні.
Не дам забути вияви знемоги,
це ж ти не зміг лишитися моїм.
Ти сам придумав, що нема дороги,
а я стоптала стежку між гаїв.
Запам’ятай, я та, що вкрала спокій.
Не хочу бути пусткою в тобі.
Хоч зважені слова, та вже холодні,
і день без тебе вже переболів.
Запам’ятай мене: коралові вуста
із присмаком краплини алкоголю.
Я п’яна, бо ти в серце не впускав,
та п’яна не від віски, а від болю.
автор: Катя Нездюр