Шкода, що не лежить сніг,
Як тоді...
Шкода, що час не повернути.
На тобі
Теж лежить цей груз
спогадів.
В ім'я наших днів,
Пробач ті прокляті погляди.
Як тоді,
Давай не залишимось байдужими,
І на дні
Тих холодних днів
Запалимо свічку скорботи.
О, ці напади нудоти...
Треба розірвати коло,
Знищити цикл.
А ти пам'ятаєш зорі?
Як ми дивилися в небо, а я бачила фігури.
Якими ж ми тоді були...
Дивилися тільки вгору.
Стільки поглядів, а бувало і без слова,
Дивилися в небо так палко
знову і знову.
Ех, ностальгія, чи я уві сні?
Все ж як шкода,
що не лежить сніг.
