Я не буваю ні сама, ні з кимось,
Ніко́му зла та кривди не чиню́
Я жодним словом, наміром якимось,
Але себе ніко́ли не спиню́.
Кажіть, що я нав'язлива й жахлива,
Що недоречна й надто запальна́,
Жорстока, горда, зла, примхлива,
Я розсміюсь на ті слова звільна́.
Бо Ви не Бог - не можете судити
Мене за мій характер нелегкий,
Я знаю, як мені́ потрібно жити,
І шлях сама́ я вибрала такий.
Назвіть мене безглуздою, дурною,
Наївною, довірливою теж,
Розпусною, брехливою, смішною,
Людиною, яка не знає меж.
Я не почую Ваших слів бридких,
Вони не зможуть долетіть до мене,
Від насмішок прихованих їдких,
Мене врятує слово лиш натхненне.
Спасибі Всім, хто надихнув мене
На ці рядки складні й прості водночас,
А час у далеч спішно знов жене,
Безсмертя зорі знов мені пророчать.
Не засмучусь, якщо не зрозумів
Душі та серця хтось моїх поривів,
Бо ще ніхто, далебі, не зумів
Ввійти у душу й не лишить надривів.
Я вдячна Всім, хто душу розітнув,
Життя на дві частини: до і після,
Хто гострим словом, як ножем торкнув,
З'явились з того ві́рші, ніжність, пісня.
Я вдячна тим, хто завжди біля мене,
Хто говорив, що скоро все мине,
Хто дарував мені щось незбагненне,
Хто зміг з нічого викувать мене!
Спасибі Вам, і вороги, і друзі,
За те, що Ви є, будете й були,
Я напишу на чорно-білій смузі
Всі імена, всі дні, що вже спливли.
ID:
786107
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 05.04.2018 09:38:11
© дата внесення змiн: 05.04.2018 09:38:11
автор: Lina Queen
Вкажіть причину вашої скарги
|