Тобі все одно, що у мене в душі,
Тоді скажи уже, відвали від мене ти,
Но ти тримаєш мене на повідку,
Що сонце? - Я поруч, я іду.
Я його не бачу, як його розірвати,
І як тобі про це сказати,
Затягни мотузку сильніше,
Або підтягни мене до себе, по блище.
Я втратив сни, загубив свої мрії,
Здається цей ланцюг уже на шиї,
А серце б’ється, поки очі бачать тебе,
А життя, як раніше, пусте.
Вибач, що знову пишу,
Напиши - СТОП, і більш нічого не скажу,
Але посмішка твоя залишиться зі мною,
Прости, що я не з тобою.