На скелі високій видніється мур,
То рештки великого замку.
Оспіван музикою тисяч бандур,
Він є історичним уламком.
Була ця фортеця, як камінь міцна,
Збудована мужнім народом.
В той час, то історія інша була,
Слов’янського вільного роду.
Тіверії жили тоді вздовж Дністра,
Могутнє та міцнеє плем’я.
В них вільна країна велика була,
Назвали її Середзем’я.
Від Бугу початок те плем’я взяло,
Дністер протікав всередині.
Водицю Дунайську слов’янсьтво пило,
Сліди там їх видні донині.
Століття Тіверії міцні були.
Мечем та щитом для країни.
Про них нагадають тепер в наші дні,
Хіба що величні руїни.
На скелі дністровській фортеця стоїть,
Із білим в середині замком.
І знову струна історична бринить,
У спогадах теплим світанком.
