У Неділю біля тину дівчина стояла.
парубка коханого ждала - виглядала...
Прийди милий поцілую. щей відкрию серце.
принесеш мені з криниці. водиці відерце.
Із водиці студенної. я тісто замішу,
тай тебе. моє кохання. вареником втішу.
Вареники тай із сиром, добре посмакуєш,
той свою дівчину любу, файно поцілуєш...
Щей обіймеш, приголубиш, як квітку весняну.
цю дівчину, біля тину, ніжну та кохану.
Ой приніс води з криниці. маленьке відерце,
а залишив тут назавжди парубоче серце.
Автор Лариса Мандзюк. м. Львів.