«Ку-ку, ку-ку, чути в ліску,
Ходім-співаймо, радо вітаймо
Божу, Божу, Божу Весну».
(Улюблена веснянка з голосу мами,
Лідії-Надії Вовк)
Пісня Життя…
ці святкові пташині акорди,
що волають з вершин: «пробудись!»…
Посилає Зима,
наче луни,
розталі офорти:
– Мамо… мамо… прокинься
і дзвінко співай, як колись…
На Голоску* в ліску вже весна владарює, о диво –
геть же, геть, заметілі,
щезайте і йдіть в небуття…
Прикликаю тебе, пташко з Ирію, душко вразлива,
Проспівай мені голосом маминим
Пісню Життя!..
Проспівай мені, мамо, лікуй і образи, і рани,
Наче воду цілющу на втомлені чола пролий…
Ця Зима промине,
і Весна, наче пава, постане,
і народиться ранок…
голублений і голубий…
Ми усі на Землі – в нетрях часу лишень подорожні –
Та в розкрилених наших дзвінких і квітучих устах
Зріють чари хмільні…
і слова визрівають неложні…
І зринає у небо з’ясніле
стривожений Птах…
На Голоску в ліску вже весна владарює, о диво! –
Вже й веснянка-паняночка,
наче лу́на з небес,
з небуття…
Прикликаю тебе, пташко з Ирію, душко вразлива,
Проспівай мені вдосвіта зраночку
Пісню Життя!..
– Гей, веснянко-паняночко, у рожевім серпаночку,
пробуди мою мамочку –
з небуття у буття…
…Вдосвіта зраночку
прощебечи мені, мамочко,
Пісню Життя:
«Ку-ку, ку-ку, птичко мала,
Ти нам співала, правду сказала,
Зникла, зникла, зникла Зима».
5 червня 2018
*Голоско - один із заміських цвинтарів за Львовом.
Увійде до ювілейної збірки "ТУГА ЗА ЄДИНОРОГОМ". - Сполом,2018
Пісня життя... теплий спомин про маму для Іри...
Ноти туги розлук, співчуття, мов мурашки по шкірі.
Струни болю, надії, любові й тепла в них - злиттям,
І складає цю пісню для кожного власне життя.
)))... так, кожен листаючи сторінки Клубу Поезії, знаходить щось таке, що співзвучне з власним життям - я це зрозуміла поступово і дуже ціню увагу до своїх записів.
Пісня життя... теплий спомин про маму для Іри...
)))... так, кожен листаючи сторінки Клубу Поезії, знаходить щось таке, що співзвучне з власним життям - я це зрозуміла поступово і дуже ціню увагу до своїх записів. 
)))... 
