Так боляче, що ти не поряд –
Стискають серце від жалю
Долі навмиснії укори
І пульсування фраз «Люблю»...
Й від цього лиш дедалі гірше...
І сльози на душі гіркіші...
Та мріє серце про одне:
«Коханий, обійми мене»...
Убережи, прошу, від вітру крижаного
Своїм шаленим полум’ям тепла!
Одним лиш рухом захисти від до́щу грозового
І не потрібні жодні вже слова...
Ти просто будь... Знай, більшого не треба...
Хоча б лиш здалеку побачити тебе...
Почути голос твій, ясніший за яскраве небо,
Щоб у очах твоїх побачити себе...