Банальны фрази ярлики,
I соцiальна нестабiльнiсть.
У чому сенс цього життя?
Iлюзiя присутностi? Hадiйнiсть?
Бувають часом тi хвилини,
Kоли ховаюсь як дитина.
Пiд теплу ковдру небуття,
Де мрiй й бажань уже нема.
Де всi слова, якi я мала?
В якiй з книжок я заблукала?
Де справжня я i тi питання,
Якi хвилють до свiтання.
Як вiднайти те свiтло знову,
Тi вiкна, що напроти дому.
Тепло i усмiшку буття...
Вiдчуть, що все це не дарма.